Що таке девальвація і як вона впливає на економіку і ваші гроші

Курс гривні знову стрибає, ціни ростуть, а заощадження тануть на очах — така ситуація знайома кожному українцю. Девальвація стала частиною нашої реальності, і розуміти її механізми — не просто корисно, а необхідно для кожного, хто хоче захистити свої гроші, зберегти купівельну спроможність і приймати зважені фінансові рішення навіть в умовах економічної турбулентності.

Далі ми розкажемо, що таке девальвація, чому вона виникає і як впливає на ваш гаманець.  Ми пояснимо складні речі простою мовою — без економічної теорії, але з конкретними прикладами та порадами, і покажемо, що девальвація — це не про страх, а про розуміння. А ще про інструменти, які дозволяють залишатися спокійним навіть тоді, коли курс змінюється швидше, ніж прогноз погоди.

Що таке девальвація валюти

У повсякденних розмовах терміни легко плутаються, тому почнемо з головного. Девальвація валюти — це зниження вартості національних грошей порівняно з іноземними валютами. Наприклад, вчора ви могли купити долар за 33 грн, а сьогодні за нього просять уже 38 грн. Тобто девальвація гривні — це, коли за ту саму суму національної валюти ви отримуєте менше доларів чи євро.

Девальвація національної валюти означає, що ваші гроші втрачають купівельну спроможність на міжнародному рівні. Телевізор, який коштує 700 доларів, за курсу 35,4 грн/дол обійдеться вам у 24 780 грн. Однак якщо курс виросте до 42,25 грн/дол — готуйте вже 29 575 грн. Ціна товару в доларах не змінилася, але ви платите більше — ось що таке девальвація гривні в реальному житті.

Часто девальвацію плутають з інфляцією, але це різні речі. Інфляція — це зростання цін всередині країни: хліб, бензин, комуналка дорожчають у гривнях. Девальвація — це знецінення гривні відносно долара чи євро. Вони можуть йти пліч-о-пліч: курс росте, водночас дорожчає імпорт, що підштовхує інфляцію. Проте це два різні процеси з конкретними причинами.

Ревальвація — це протилежність девальвації, коли національна валюта зміцнюється. Наприклад, якщо курс падає із 42 до 38 грн/дол — це ревальвація. Звичайні коливання ринку — це короткострокові стрибки курсу вгору-вниз, які не змінюють загальної тенденції. Девальвація ж має тривалий характер і відображає структурні проблеми в економіці. Особливо це відчутно у періоди воєнного стану, коли економіка працює в особливому режимі, а фінансова система проходить випробування на стійкість.

Читайте також: Пасивний дохід: що це, види та ідеї заробітку

Як працює девальвація: механізм і вплив на економіку

Девальвація — це процес, який виникає не сам по собі. Це результат взаємодії декількох факторів: від попиту населення на валюту до рішень НБУ та ситуації на світових ринках.

Зниження курсу відбувається через такі механізми:

• зростає попит на іноземну валюту — наприклад, у період панічних настроїв чи активного імпорту;
• зменшується пропозиція валюти — скорочується експорт або іноземні інвестиції;
• НБУ проводить валютні інтервенції, які стримують або пом’якшують динаміку;
• на економіку впливають зовнішні шоки (геополітика, зміна світових цін на ресурси, посилення долара у світі).

Економіка реагує на девальвацію нерівномірно:

• імпортери програють, бо товари стають дорожчими;
• експортери виграють — їхня продукція стає більш конкурентною;
• зростає вартість пального, техніки, ліків;
• бізнесу доводиться переглядати контракти та перераховувати витрати;
• домогосподарства стикаються зі збільшенням вартості повсякденних покупок.

Саме тому девальвація національної валюти — це питання, що стосується не тільки економістів, але й кожної сім’ї.

Монетарна політика теж відіграє певну роль: зміна облікової ставки, обсяг грошової маси в обігу впливають на вартість національних грошей. Девальвація — це не завжди стихійний процес: іноді держава свідомо послаблює валюту, щоб зробити експорт конкурентнішим. Українське зерно, метал чи будь-яка інша продукція стає дешевшим для іноземних покупців — експорт росте, надходження валюти збільшуються.

Причини девальвації

Фінансові процеси в Україні регулюються Законом «Про Національний банк України» (ст. ст.  6 і 7 визначають його повноваження щодо проведення монетарної політики) та Законом «Про валюту і валютні операції». Вони задають рамки, але не можуть повністю нейтралізувати вплив глобальних подій.

Девальвація, причини якої можуть бути як внутрішніми, так і зовнішніми, виникає через сукупність економічних та політичних факторів. Інколи вона стає «санітарною функцією» економіки — вирівнює дисбаланси, хоча й створює додатковий тиск на громадян.

Основні причини:

• економічна нестабільність — військові конфлікти, політичні кризи, низька довіра інвесторів підривають позиції національної валюти;
• зовнішньоекономічні дисбаланси — коли країна більше імпортує, ніж експортує, виникає дефіцит валюти на ринку, що підштовхує курс вгору;
• падіння валютних резервів — коли Нацбанк витрачає резерви на підтримку курсу, але їх не вистачає, девальвація стає неминучою;
• інфляція всередині країни — зростання цін знецінює гроші, що відображається і на валютному курсі;
• монетарна політика — надмірна емісія грошей, низькі облікові ставки можуть послабити валюту;
• зовнішні економічні шоки — глобальні кризи, падіння цін на сировину, зміцнення долара у світі впливають на курс гривні навіть за стабільності всередині країни;
• спекуляції та паніка — коли люди масово скуповують валюту через чутки про майбутню девальвацію, це створює ажіотажний попит і провокує падіння курсу.

Девальвація завжди має логіку. Її не можна звести до одного чинника. Сьогодні причини девальвації гривні в Україні здебільшого пов’язані з воєнним станом, скороченням експорту через блокаду портів, зростанням витрат на оборону та гуманітарні потреби. Зовнішні борги, потреба оплачувати імпорт енергоносіїв і критичних товарів також тиснуть на валютний ринок.

Приклади девальвації: світові та українські кейси

Історія знає чимало валютних криз. Девальвація — приклад того, як економічна нестабільність може змінити життя мільйонів людей за лічені місяці:

• Аргентина у 2001–2002 роках пережила драматичну кризу: уряд відмовився від прив’язки песо до долара, валюта обвалилася, заощадження знецінилися, банки заморозили вклади;
• Туреччина у 2018 та 2021–2022 роках зіткнулася з різким падінням ліри через політичний тиск на Центробанк та високу інфляцію — громадяни втратили купівельну спроможність, імпортні товари стали розкішшю;
• Зімбабве у 2000-х роках пережило гіперінфляцію, коли національна валюта практично перестала існувати і країна перейшла на американські долари;
• Греція у 2010–2015 роках пережила глибоку боргову й фінансову кризу, що призвела до банкрутства банків і введення контролю за рухом капіталу;
• Азійські країни — Південна Корея, Індонезія, Таїланд (1997–1998) — зіткнулися з масштабною валютною та банківською кризою, коли місцеві валюти обвалилися після виходу іноземних інвесторів.

Подібні валютно-фінансові кризи траплялися й в інших країнах. Усі ці випадки мають спільні риси: втрату довіри до фінансової системи, стрімке знецінення валюти та суттєве погіршення економічного становища населення.

Читайте також: Як правильно використовувати українські банківські картки за кордоном

Девальвація гривні

Що таке девальвація гривні, українці знають не з підручників — ми пережили кілька хвиль знецінення національної валюти:

1. 1998 рік. Фінансова криза в росії спричинила першу серйозну девальвацію в незалежній Україні. Гривня втратила понад 30% вартості за кілька місяців — з близько 1,8 до 2,5 грн/дол. Причинами стали відплив капіталу, падіння експорту та вичерпання валютних резервів НБУ.
2. 2008 рік. Глобальна фінансова криза вдарила по Україні: ціни на метал та інші експортні товари впали, іноземні інвестори вивели капітал, гривня обвалилася на 40% — з 5 до майже 8 грн/дол. Люди з валютними кредитами опинилися в пастці: платежі зросли в півтора рази.
3. 2014–2015 роки. Найдраматичніша девальвація в новітній історії. Революція Гідності, анексія Криму, початок війни на Донбасі — гривня впала з 8 до понад 26 грн/дол, втративши близько 70% вартості. Інфляція сягнула 43%, ціни злетіли, реальні доходи обвалилися. НБУ запровадив валютні обмеження, щоб стабілізувати ситуацію.
4. 2022–2024 роки. Повномасштабне вторгнення росії спричинило нову хвилю знецінення. НБУ зафіксував курс на рівні 36,57 грн/дол у лютому 2022-го, але влітку 2023-го провів контрольовану девальвацію до 41 грн/дол, визнаючи економічні реалії війни.

За даними НБУ, станом на кінець 2024 року офіційний курс залишається в межах 41–42 грн/дол, але тиск на валютний ринок зберігається через високі бюджетні витрати та обмеження експорту.

Як розрахувати девальвацію

Розрахунок девальвації здійснюється за простою формулою, яка показує, на скільки відсотків знецінилася валюта за певний період:

(Новий курс – Старий курс) / Старий курс × 100%.

Приклад: у січні 2014 року курс становив 8 грн/дол, а в лютому 2015-го — 26 грн/дол. Розрахунок: (26 – 8) / 8 × 100% = 225%. Гривня знецінилася на 225%, або втратила близько 69% своєї вартості (якщо рахувати від нового курсу).

Офіційний розрахунок девальвації не враховує інфляцію та ринкові перекоси. Якщо курс зріс на 20%, а інфляція склала 15%, реальна втрата купівельної спроможності буде ще більшою. Тому економісти також використовують показник реального ефективного обмінного курсу, який враховує інфляцію в Україні та країнах – торговельних партнерах.

Для звичайних людей простіше орієнтуватися на конкретні товари: якщо смартфон коштував 18 000 грн, а тепер — 25 000 грн, це показує реальний вплив девальвації на ваш бюджет краще за будь-які формули.

Як девальвація впливає на особисті фінанси

Коли гривня слабшає, перший удар беруть на себе ваші заощадження. Якщо ви тримаєте 100 000 грн на рахунку, а курс виріс з 36 до 42 грн/дол, вартість ваших грошей у доларовому еквіваленті впала з 2 778 до 2 381 доларів — мінус майже 400 доларів без жодних витрат. Це знецінення гривневих заощаджень, яке відбувається автоматично.

Читайте також: Як заощаджувати гроші: поради від ZEN.COM

Кредити стають дорожчими, якщо вони валютні — хоча в Україні споживчі позики надаються виключно в гривні відповідно до п. 5 ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування». Валютні кредити доступні лише для бізнесу в рамках зовнішньоекономічної діяльності. Депозити теж програють: якщо ставка 10% річних, а девальвація склала 15%, ваш реальний прибуток — мінусовий.

Ціни на імпортні товари злітають миттєво: техніка, ліки, одяг, автомобілі — все, що ввозиться з-за кордону, дорожчає пропорційно курсу. Навіть українські товари можуть подорожчати, якщо у виробництві використовується імпортна сировина, пальне чи обладнання. Подорожі за кордон стають менш доступними — готель у Європі за 100 євро обійдеться вам у 4 200 грн замість 3 600 грн.

Саме тому у періоди девальвації особливо корисно мати зручний мобільний застосунок, мультивалютний рахунок і можливість купувати валюту в один клік — без комісій і зайвих переплат. Це те, що ви отримуєте із ZEN.COM.

Що робити під час девальвації: практичні поради

Головне правило — не панікувати, а діяти системно. Девальвація — це не кінець світу, а сигнал переглянути свою фінансову стратегію та захистити заощадження.

Підказки для людей, які хочуть убезпечити гроші

Фізичним особам девальвація часто здається чимось надто складним, хоча насправді є кілька простих дій, які допомагають пом’якшити її наслідки:

1. Диверсифікуйте валюту — не тримайте всі гроші в гривнях. Оптимально розподілити заощадження між гривнею (для щоденних витрат), доларами та євро (для збереження вартості).
2. Використовуйте депозити розумно — гривневі вклади з високою ставкою можуть частково компенсувати інфляцію. Валютні депозити зберігають вартість, хоч і з мінімальним прибутком.
3. Інвестуйте в стабільні активи — золото, нерухомість, облігації можуть стати додатковим захистом від знецінення грошей.
4. Купуйте валюту частинами. Не міняйте всі гроші в один день на емоціях — краще купувати невеликими сумами протягом кількох тижнів, згладжуючи коливання курсу.
5. Плануйте великі покупки заздалегідь. Якщо збираєтеся купувати техніку чи робити ремонт, не відкладайте на «кращий курс» — зазвичай він тільки росте.
6. Уникайте зберігання готівки вдома. Інфляція та девальвація швидко «з’їдають» вартість грошей «під подушкою» — краще використати банківські інструменти.
7. Інвестуйте в себе — нові навички, освіта, підвищення кваліфікації допоможуть збільшити дохід і легше пережити економічну нестабільність.
8. Користуйтеся мультивалютним застосунком ZEN.COM, щоб не переплачувати за конвертації.

Ці прості кроки дають відчуття контролю над ситуацією навіть тоді, коли курс рухається непередбачувано.

Поради для бізнесу

Бізнес у періоди девальвації стикається з більшим тиском: від закупівель до контрактів. Однак є інструменти, які дозволяють зменшити ризики:

1. Перегляньте контракти з постачальниками — за можливості фіксуйте ціни в гривні або домовляйтеся про часткову передоплату. Використовуйте механізми хеджування валютних ризиків.
2. Формуйте валютні резерви — якщо у вас є зобов’язання в доларах чи євро, тримайте частину обігових коштів у цих валютах.
3. Оптимізуйте структуру витрат — шукайте локальних постачальників замість імпорту. Впроваджуйте енергоефективні рішення для зниження залежності від дорогих ресурсів.
4. Активізуйте експорт. Девальвація робить українські товари конкурентнішими на світових ринках — це шанс вийти на нових клієнтів.
5. Інвестуйте в активи з високою ліквідністю — комерційна нерухомість, обладнання, патенти можуть зберігати вартість краще за готівку.
6. Плануйте бюджет з урахуванням коливань — закладайте в кошториси песимістичні сценарії з курсом, щоб уникнути касових розривів.
7. Використовуйте мультивалютні рахунки ZEN — це дозволяє зручно керувати валютними потоками без зайвих конвертацій і втрат на курсовій різниці.

Правильна стратегія дозволяє утримати фінансову стабільність навіть у складні періоди.

ZEN PRO: ваш фінансовий щит під час валютних коливань

Ми в ZEN.COM переконані: сучасні фінанси мають бути простими, зрозумілими та доступними в будь-якій ситуації. Девальвація може впливати на ваш бюджет, але ви не повинні відчувати себе заручниками курсу. Мобільний застосунок ZEN з тарифом PRO створений саме для цього.

Мультивалютний рахунок на 28 валют — це можливість тримати гроші в гривнях, доларах, євро та інших валютах одночасно, перемикаючись між ними за лічені секунди. Курс обміну максимально наближений до міжбанківського — без прихованих комісій і несподіванок. Якщо курс гривні стрибає, ви можете миттєво перевести частину коштів у стабільнішу валюту просто в застосунку.

Наприклад, ви плануєте купівлю техніки за кордоном, а курс раптово пішов угору. Завдяки ZEN PRO ви можете заздалегідь конвертувати потрібну суму за вигідним курсом і оплатити замовлення без переплат. Або ви отримали гонорар у євро — не треба шукати обмінник, просто зберігайте кошти в євро на рахунку і конвертуйте, коли вам зручно.

До 800 EUR готівки на місяць без комісії в банкоматах по всьому світу — це реальна економія, особливо під час подорожей. Безкоштовні перекази всередині ZEN — зручно переказувати гроші близьким у будь-якій валюті без втрат. Розширена гарантія +2 роки на електроніку та захист покупок ZEN Care — додаткова впевненість під час великих витрат.

ZEN PRO — це не просто картка, а повноцінний інструмент фінансового планування в умовах девальвації. Ви контролюєте свої гроші в декількох валютах одночасно, економите на обміні та захищаєте покупки. Все в одному застосунку — просто, прозоро, вигідно.

Часті питання: що таке девальвація

Що таке девальвація простими словами?

Це зниження вартості національної валюти відносно іноземних — за ті самі гривні ви купуєте менше доларів чи євро, імпортні товари дорожчають.

Яка різниця між девальвацією і інфляцією?

Інфляція — зростання цін всередині країни в національній валюті. Девальвація — знецінення гривні відносно долара чи євро. Вони часто йдуть разом, але це різні процеси.

Яка девальвація в Україні?

Станом на 2024–2025 роки офіційний курс НБУ утримується в межах 41–42 грн/дол після контрольованої девальвації влітку 2023 року. Ситуація залишається стабільною завдяки валютним обмеженням та підтримці міжнародних партнерів.

Як називається знецінення валюти?

Зниження вартості національної валюти відносно іноземних називається девальвацією. Протилежний процес — зміцнення валюти — це ревальвація.