Спуфінг у фінансовій сфері: як уберегтися

Спуфінг – це різновид кібернетичного злочину, під час якого шахраї маскуються під довірених осіб чи організації для крадіжки особистих даних та коштів. У банківській сфері такі атаки становлять серйозну загрозу для клієнтів, адже зловмисники використовують все складніші технічні методи для обману. З нами ви дізнаєтесь, як розпізнати ознаки спуфінгових атак та захистити свої гроші від шахраїв. Далі ми розкажемо про головні схеми, якими користуються злочинці, та поділимося перевіреними способами захисту.

Що таке спуфінг (spoofing)

Термін «спуфінг» походить від жартівливого англійського слова «spoof», яке означає розіграш або пародію. Однак у контексті кібербезпеки це далеко не жарт, а серйозний злочин, який може призвести до значних фінансових втрат.

Спуфінг – кіберзлочин, під час якого зловмисники видають себе за надійні організації, зокрема банки, державні установи чи відомі компанії. Мета таких атак – отримати доступ до конфіденційної інформації користувачів: паролів, номерів карток, SMS-кодів підтвердження.

Спуфінг – це особливо поширений вид шахрайства у фінансовій сфері. За даними досліджень кібербезпеки Statista (останнє оновлення – 4 грудня 2024 р.), у 2023 році глобальні збитки становили 8,15 трлн USD, а 2024-го було прогнозовано збитків на 9,22  трильйонів доларів. Очікується, що до 2029 року збиток від кіберзлочинності досягне 15,63 трлн дол. США.

Правоохоронні органи України, попри проведення масштабних кампаній із запобігання шахрайству, щорічно реєструють значне підвищення кількості інформаційних злочинів. За різними оцінками за останні п’ять років ці показники зросли у 2–2,5 рази. За даними звіту кіберполіції, тільки у 2024 році в Україні було викрито 57 злочинних організацій та зареєстровано 2,5 тисячі кіберзлочинів.

Найбільш вразливими групами населення є люди похилого віку (понад 60 років) та молодь до 25 років. Перша група часто не має достатніх цифрових навичок, друга – занадто довірлива до нових технологій та може недооцінювати ризики.

Українське законодавство передбачає відповідальність за такі дії. Згідно зі статтею 200 Кримінального кодексу України «Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків», шахрайство з використанням підроблених документів карається позбавленням волі на строк від 3 до 8 років. Стаття 361-1 КК України «Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку» також регулює питання кібербезпеки. Санкції: штраф або позбавлення волі, залежно від тяжкості дій.

Крім кримінальної відповідальності, постраждалі від спуфінгу мають право на відшкодування завданих збитків через цивільний позов. Банки та фінансові установи також несуть певну відповідальність за безпеку своїх клієнтів і можуть бути зобов’язані відшкодувати втрати у разі недотримання стандартів безпеки.

Читайте також: Шахрайство з банківськими картками: 4 способи захисту

Як працює спуфінг

Шахраї використовують різноманітні технічні прийоми для реалізації спуфінг-атак. Основні схеми такі:

• підробка електронної пошти з адресою, схожою на справжню банківську;
• спуфінг телефонного номера – дзвінок нібито з банку або служби безпеки;
• SMS з короткого номера з посиланням на підроблений сайт;
• підміна сайту банку – користувач переходить за посиланням і бачить майже ідентичний інтерфейс;
• IP-спуфінг – атаки на рівні мереж, коли трафік перенаправляється через фейкові адреси;
• DNS-спуфінг – користувача перенаправляють на шкідливий сайт, який імітує офіційний;
• ARP-спуфінг – атака всередині локальної мережі, часто в офісах або кафе з безкоштовним Wi-Fi.

Сучасні спуфери також використовують інші методи атак:

• Voice – з використанням AI для імітації голосу конкретних людей;
• Caller ID – через VoIP-сервіси для підміни номера, що відображається;
• QR-код – підміна QR-кодів в громадських місцях на шкідливі;
• Bluetooth – для перехоплення даних в публічних місцях;
• GPS – для обходу геолокаційних обмежень банківських застосунків.

Зловмисники часто поєднують технічні методи з психологічним тиском. Вони створюють штучне відчуття терміновості, повідомляють про блокування рахунку чи підозрілі операції. Спуфінг – це злочин, що стає ефективним саме через те, що використовує довіру людей до фінансових установ.

Серед психологічних прийомів, які використовують шахраї:

• створення авторитету – представлення співробітником банку;
• соціальний доказ – «інші клієнти вже підтвердили свої дані»;
• дефіцит часу – «ваш рахунок буде заблокований через 2 години»;
• принцип взаємності – «ми допомагаємо вам захистити кошти».

Розуміння цих маніпулятивних технік допомагає краще протистояти атакам.

Як зрозуміти, що ви стали жертвою спуфінгу

Розпізнати спуфінгову атаку можна за кількома ознаками. Будьте пильними, якщо:

• отримали лист із проханням терміново підтвердити дані картки чи рахунку;
• надійшло SMS з незрозумілим відправником, але з логотипом вашого банку;
• вам телефонують і просять назвати CVV-код, пароль від мобільного банкінгу чи SMS-код;
• сайт банку має інший вигляд, ніж зазвичай, або незвичну адресу;
• мобільний застосунок просить дозволи, які раніше не запитував;
• ви отримали повідомлення про операції, яких не здійснювали.

Потрібно бути уважним, коли повідомлення, що приходять у незвичний час, зокрема вночі або рано-вранці. Також варто насторожитися, якщо використовуються емоційно забарвлені фрази типу «термінове повідомлення» чи «критична загроза». Підозрілими є випадки, коли наполягають на негайних діях без можливості перевірки через офіційні канали або просять встановити нове «оновлення безпеки» чи «антивірус від банку». Крім того, слід остерігатися пропозицій участі в «ексклюзивних програмах» або отримати «бонуси за лояльність», а також URL-адрес з невеликими відмінностями від оригінальних, наприклад privat-bank.ua замість privatbank.ua.

Спуфінг-атаки постійно еволюціонують, і шахраї активно використовують штучний інтелект та deepfake-технології для створення більш переконливих підробок. Сучасні зловмисники можуть імітувати голос представника банку за допомогою AI або створювати відеодзвінки з підробленим зображенням співробітника фінансової установи.

Якщо зіткнулися з підозрілою активністю, негайно зверніться до банку через офіційний номер телефону. Змініть паролі доступу до всіх фінансових сервісів. Спуфінг – це серйозна загроза, тому швидке реагування може зберегти ваші кошти.

Як убезпечити себе від спуфінгу

Спуфінг – це маніпуляція, але цілком реально не піддаватися на неї. Дотримання простих правил безпеки значно знизить ризик стати жертвою шахраїв:

1. Ніколи не повідомляйте конфіденційні дані через телефон чи електронну пошту, навіть якщо співрозмовник представляється працівником банку.
2. Перевіряйте відправника електронних листів та SMS. Звертайте увагу на домени, орфографічні помилки, незвичне оформлення.
3. Користуйтеся тільки офіційними додатками банків, завантажувати які слід з App Store чи Google Play.
4. Регулярно оновлюйте програмне забезпечення на всіх пристроях. Це закриває вразливості, якими користуються зловмисники.
5. Налаштуйте двофакторну аутентифікацію для доступу до банківських сервісів.
6. Використовуйте складні унікальні паролі для кожного фінансового сервісу.
7. Уникайте підключення до відкритих Wi-Fi без VPN.
8. Регулярно перевіряйте свої транзакції через банківський застосунок.
9. Встановіть антивірусне програмне забезпечення та фільтри спаму.

Спуфінг часто використовує соціальну інженерію, тому критичне мислення – ваш найкращий захист. Сумніваєтесь у справжності повідомлення? Краще зайти на офіційний сайт банку чи зателефонувати на гарячу лінію.

Читайте також: Соціальна інженерія: що це та як уберегтися від шахрайства

Корисно привчити себе до правила «зупинись і подумай»: перш ніж надати будь-яку інформацію або виконати дію, зробіть паузу хоча б на 10 хвилин. Шахраї завжди поспішають, а справжні фінансові установи ніколи не вимагають миттєвих рішень щодо безпеки рахунків.

Спуфінг залишається однією з найпоширеніших загроз у фінансовій сфері, але знання основних принципів захисту допоможе вберегти ваші кошти. Будьте пильними до підозрілих повідомлень, не передавайте особисті дані третім особам та користуйтеся тільки перевіреними джерелами інформації.

ZEN PRO: Підвищуйте свій фінансовий менеджмент

Відкрийте для себе безмежні можливості з тарифним планом ZEN PRO – ідеальним рішенням для тих, хто прагне максимальної зручності, всебічного контролю та неперевершених переваг у своїх фінансових операціях. ZEN PRO розроблений, щоб спростити ваше життя та надати вам інструменти для ефективного управління грошима по всьому світу.

Особливості та переваги ZEN PRO:

• Безкоштовні картки: отримайте 3 віртуальні та 2 фізичні картки без додаткових витрат.
• Безкоштовна доставка карток: ваші картки будуть доставлені по всьому світу безкоштовно.
• Доступ до банкоматів по всьому світу: знімайте до 800 EUR на місяць у банкоматах по всьому світу без комісії.
• Мультивалютний рахунок: легко керуйте своїми коштами у 28 різних валютах.
• Вигідні курси обміну валют: Отримайте вигоду від міжбанківських курсів з мінімальною націнкою.
• ZEN Care – Захист покупок: ваші покупки захищені за допомогою ZEN Care.
• Розширена гарантія: отримайте додаткові 2 роки безкоштовної розширеної гарантії на електроніку (до 5 000 євро).
• Сумісність з платіжними системами: повна підтримка Apple Pay та Google Pay для швидких та зручних платежів.
• Безкоштовні внутрішні перекази ZEN: миттєві та безкоштовні перекази між користувачами ZEN.
• Вигідні міжнародні перекази: низькі комісії за місцеві перекази, перекази SEPA та SWIFT.
• Зона винагород: доступ до ексклюзивних пропозицій.

ZEN PRO – це не просто тарифний план, це ваш надійний партнер у сфері безготівкових розрахунків та міжнародних фінансів. Спробуйте його безкоштовно та відкрийте для себе всі його переваги!

Додаткову інформацію про тарифні плани ви можете знайти на сторінці ZEN: Тарифні плани ZEN

Часті питання: спуфінг (spoofing)

Які ключові ознаки допоможуть мені відрізнити спуфінговий електронний лист від справжнього повідомлення мого банку чи фінансової установи?

Звертайте увагу на домен відправника – офіційні листи приходять тільки з корпоративних адрес банку. Перевіряйте орфографію, граматику та оформлення – у підроблених листах часто трапляються помилки. Справжні банки ніколи не просять зазначити паролі, CVV-коди чи SMS-коди у листах. Підозрілими є листи з вимогою термінових дій або погрозами блокування рахунку.

Які кроки необхідно зробити, щоб перевірити справжність дзвінка, повідомлення або електронного листа від банку чи іншої фінансової організації, якщо виникають сумніви?

Завершіть розмову та самостійно зателефонуйте до банку за офіційним номером з вашої картки або сайту. Не переходьте за посиланнями з підозрілих повідомлень – краще відкрийте офіційний сайт банку в браузері. Перевірте інформацію через офіційні канали зв’язку: мобільний застосунок, особистий кабінет на сайті – або відвідайте відділення особисто.

Якими інструментами користуються фінансові установи, аби зменшити ризик email-спуфінгу (SPF, DKIM, DMARC), і як діють ці технології?

SPF дозволяє домену визначити перелік серверів, яким дозволено надсилати електронну пошту від його імені. Поштова система отримувача перевіряє, чи входить IP-адреса відправника до цього списку.

DKIM додає до кожного листа криптографічний підпис, який дозволяє перевірити, чи не було змінено вміст під час передачі, а також підтвердити, що повідомлення дійсно надійшло з дозволеного домену.

DMARC поєднує SPF та DKIM, встановлюючи політику обробки неавтентифікованих листів.